mvi

ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ОУН-УПА. ИЗ ДОКУМЕНТОВ НКВД-МГБ СССР

29.05.2008 года сайт Министерства иностранных дел РФ опубликовал некоторые рассекреченные документы НКВД-МГБ СССР о деятельности ОУН-УПА. Ознакомившись с ними, можно сделать вывод, что эти материалы тщательно подобраны, и являются ответом на публикации документов из источников СБУ на темы голодомора и ОУН. Безусловно, простому человеку, которого, в свое время, воспитала "партия и правительство (СССР)" будет сложно разобраться что там и к чему. Те же, у кого не была потеряна связь поколений, и те, кто способен мыслить и, соответственно, делать логические выводы, поймут, что эти материалы являются не более чем пропагандистской работой среди части населения Украины. Относительно характера документов можно сказать, что в те годы, уже коммунистическая, Россия вела борьбу за свои бывшие колонии. Борьбу пропагандистскую среди нейтрально настроенных и военную борьбу среди враждебно или националистически настроенных слоев населения Украины. Инакомыслие уничтожалось на корню. Соответственно и "окраска" этих документов.

Однако, не все так плохо, как казалось бы. Если ранее многие могли отрицать факт деятельности ОУН на территории восточной Украины и, соответственно, поддержку населением, то сейчас это вполне очевидно следует из любезно предоставленных нам документов.

В заключение хотелось бы выразить сожаление относительно того, что мы, народы соседних государств, сейчас становимся свидетелями войны компроматов между нашими правительствами. Вместо того чтобы просто открыть нам историю (все документы за советский период) без всякой интерпретации свыше, нам подбирают нужные материалы и навязывают свое мнение. Вместо того чтобы перевернуть страницы истории и дальше жить мирной жизнью, нас пытаются сталкивать лбами …

Ниже привожу ссылку на материалы опубликованные МИД РФ
http://www.mid.ru/ns-arch.nsf/932b471b7dc29104c32572ba00560533/8069d21d3aa78d45c325745800262453?OpenDocument

Мітки: НКВД-МГБ, ОУН, УПА

опубліковано mvi @ 11:37 0 коментарі(в)

«Великі Українці»

Мітки: «Великі Українці», ОУН, Степан Бандера

опубліковано mvi @ 12:11 1 коментарі(в)

На крові тих, що впали на полі бою в обороні рідних хат, семей і населення, в наступі на гестапівські та енкаведівські гнізда й загони, в індивідуальному двобою в час конспіративної підпольної роботи, на крові тих, що замучені по тюрмах і таборах, виросла безсмертна легенда воюючої поневоленої нації, що вогненним смолоскипом горить у серцях і думах народу й освічує шлях у майбутнє. Україна живе й бореться та силою здобуває перемогу. Хай же вічна буде слава впавшим героям, що склали своє життя на жертівнику нації.

Мітки: Історія, ОУН, Україна, УПА

опубліковано mvi @ 17:20 0 коментарі(в)

Собор на крові

Цитата:
У грудні 1991 року Україна здобула незалежність. Проте молода держава скована економічними негараздами та політичними баталіями не змогла приділити належної уваги висвітленню власної історії. Більшість пересічних громадян України майже нічого не знають про Українську військову організацію (УВО), Спілку визволення України (СВУ), Організацію Українських Націоналістів (ОУН), Українську Головну Визвольну Раду (УГВР), Українську Повстанську Армію (УПА), а, отже, будь яка дискусія навколо теми українського національно-визвольного руху і сьогодні залишається на рівні ідеологічних штампів радянської епохи. Серіал "Собор на крові" можливо вперше всебічно представить глядачеві панораму тих суперечливих і неоднозначних подій, неупереджено розповість про велич і трагедію боротьби за соборність і самостійність України в період з 1919 по 1949 рік. Ця боротьба розглядається у серіалі як частина загальноєвропейської історії. Адже Коновалець і Мельник, Бандера і Шептицький, Боровець і Шухевич жили і діяли в складній ситуації грандіозного геополітичного конфлікту гітлерівського Рейху, сталінської імперії та Західних демократій. Такий підхід дозволяє осмислити підгрунтя подій і вчинків у загальнолюдському розумінні, а не з тієї чи іншої зашореної традиційними стереотипами точки зору. Громадяни мають право на будь яку думку про історію власної держави, але для цього її потрібно знати. Абсурдне існування декількох різних історій єдиної країни породжено виключно відсутністю інформації. Знати щоб зрозуміти і зрозуміти щоб порозумітися.

http://www.telecon.kiev.ua/ukr/projects/sobor-about.html

Мітки: Історія, ОУН, Україна, УПА

опубліковано mvi @ 17:59 0 коментарі(в)

Мажара Владислав. Бодібілдинг - частина мого життя

    Почав тренування з осені 1998 року. Тренером в тому спортзалі працював, Анатолій Кудлай, багаторазовий чемпіон України з бодібілдингу. Навесні 2002 року Толя вмовив мене поїхати на Кубок Поділля з бодібілдингу. На цьому кубку формат змагань передбачав окремий виступ новачків, таких як я, уперше вирішивших прийняти участь у змаганнях або не мавших на змаганнях особливих успіхів, та досвідчених спортсменів. Уся моя підготовка до турніру звелась до утримання від вживання води за 4 доби до його проведення. На турнірі я зайняв 2-е місце, першим став ірпіньчанин Сергій Пелех. На Кубок України, який проходив тієї весни у Миколаєві, я не поїхав, т.я. знав, що мені там нічого показати. А ось восени 2002 р. я вирішив дебютувати на чемпіонаті України в Ужгороді. Вже і не пам’ятаю як я готувався, начебто, навіть не утримувався від вживання вуглеводів, був тільки високоповторний тренінг та скорочення споживання води за тиждень до турниру. Цей перший млинець, як водиться, вийшов для мене комом. Я став 4-м з 4-х учасників категорії до 70 кг.

Фото нагородження

Команда міста Дніпропетровська на чемпіонаті в Ужгороді

    З грудня 2002 р. по березень 2003 р. мені довелось попрацювати у відрядженні в Києві. Тренувався в залі Олімп, де працює Валера Коптенко. Тоді було закладено фундамент моєї майбутньої перемоги на Кубку України 2003 р., який проводився у Чернігові. Я знову вийшов у категорії до 70 кг. та обійшов спортсмена, який в Ужгороді стояв на 2-а місця вище мене. Нижче на фото команда Дніпропетровська, яка тоді приймала участь у змаганнях. На фото я під 27 номером.

    Восени 2003 року я переїхав у Київ. На декілька місяців про спорт довелось забути. Коли я призвичаївся на новому місці роботи та знайшов більш менш недороге житло, поновив тренування. 9 місяців праці в спортзалі не пройшли марно та восени 2004 р., у себе в Дніпропетровську, я виграв чемпіонат України у вазі до 70 кг., до цього був здобутий Київ, а після неймовірно важка для мене 3-х тижнева пауза перед турніром на Кубок Лева у Львові закінчилась здобуттям ще одного золотого трофею.

Фото з чемпіонту Києва

Фото з чемпіонату України у Дніпропетровську

    Після змагального сезону 2004 року про тренування довелось забути. До них повернувся тільки у 2006 році. В 2007 році у черговий раз захотів спробувати себе у змагальному бодібілдингу. Літом 2007 року відвідала думка про участь у чемпіонаті Росії, який повинен був проводитись недалеко від Києва у м.Брянськ.

    Осінній сезон 2007 року почався для мене з чемпіонату Києва з бодібілдингу, де я зайняв 2-е місце у категорії до 80 кг., програвши абсолютному переможцю турніру Бєйла Балогу.

Фото з Києва 2007. Узяті з ЖФ (http://forum.steelfactor.ru/), автор Оля Мунтян





Фото надане Олександром Ярмоленко

    Потім у Брянську, за іронією долі, також зайняв 2-е місце у категорії до 80 кг., програвши Михайлу Воробйову, який дозаявився у категорію.

Фото з Чемпіонату Росії з бодібілдингу 2007 р.

Узяті з ЖМ (http://www.ironworld.ru/photo/list.php?ID=621)




Фото надані Сергієм Господарем (bboss на форумі www.body-building.ru)




Ці знайшов у галереї ФБФР (http://www.fbfr.ru/index.php?cont=photos)

    Закінчив сезон на турнірі свого товариша Валери Коптенко "Кубок "Олімпу" Коптенко Класик", зайняв у абсолютці 5-е місце серед 13 спортсменів, чим залишився задоволений.

Мітки: бодибилдинг, культуризм

опубліковано mvi @ 12:52 8 коментарі(в)